ПРОПОВІДЬ В НЕДІЛЮ ВОСЬМУ ПІСЛЯ П'ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Проповіді
Вівторок, 09 серпня 2016, 08:38

Pent 8 4 feeding5kВ ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

Багато було учителів за історію людства. Багато було учителів моральності, котрі вчили людей, якими їм потрібно бути, як будувати своє життя. Господь, по суті, проповідував також загальнолюдські цінності: любити ближнього, не чинити зла, намагатися шукати праведності при навіть найменшій нагоді. Але Ісус Христос зробив щось інше, щось набагато вище, що навіть нашому розуму непідвладне. Він Своєю кров’ю на хресті очистив гріховну людську природу, вознісся тілом на небо, щоб сьогодні кожен зміг спастися.

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам, як Спаситель, сповнений співчуття і милосердя, чудесно примножив хліб та рибу, щоб наситити тисячі голодних людей, які в захопленні слухали його проповідь. Сьогодні ми з вами чули про випадок, який описав нам євангеліст Матфей і цей випадок непідвладний нашому розумінню. Ми ніколи не зустрічали такого в своєму житті та у власному досвіді. Ми не могли подумати, що з п’ятьох невеликих хлібів можуть бути насичені кілька наших теперішніх сіл – п’ять тисяч людей, не рахуючи дітей і жінок. Це означало, що їх було щонайменше вдвічі більше. Десять тисяч людей Господь наситив лише п’ятьма хлібами. В той момент це було безпосереднім свідченням того, що Господь є Бог, того, що ця Людина не є сином теслі, але це Правдивий Господь, Який прийшов для того, щоб дати нам основне, чого ми потребуємо – вічне життя, а наше теперішнє життя наповнити справжнім сенсом.

Здійснивши це чудо Господь наш Ісус Христос, як правдивий Бог і правдива Людина, показав нам це чудо не для того, щоб здивувати нас, але для того, щоб дійсно проявити свою любов, проявити співчуття до тих людей, котрі вже зголодніли, і наситити їх, дати їм те, що їм найбільше потрібно було в цей час.

В сьогоднішній євангельській розповіді Свята Церква показує нам також і те, яке зворушливе співчуття проявляє Господь до народу, що прийшов слухати животворче Слово Його і зцілитися від недугів своїх. Побачивши безліч народу, говорить Євангеліст, Господь зглянувся на них і зцілив хворих. Цим Він вчить нас любові та співчуттю до людей. Він показує нам приклад всякої чесноти. «Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін. 13: 15). Звичайно, в межах можливого. Ви не можете зцілювати? Але можете співчувати хворому, відвідувати його, втішити, допомогти. Ви можете нагодувати голодного, напоїти спраглого. Ми зобов'язані ділитися, по можливості, з бідним, бо й мале Господь має силу примножити, тому той, хто подає нужденному, не збідніє. Апостоли мали тільки п'ять хлібів і дві риби, і ця мала кількість стала великою.

Також сьогоднішнє Євангеліє вчить нас тому, що істинний Хліб наш, Хліб життя вічного – є Господь Ісус Христос, і що ми повинні дбати не тільки про тлінне, але й про нетлінне, про їжу, яка дає життя вічне, про причастя Пречистого Тіла і Крові Христової. І тут ми зустрічаємося, мабуть, із тією проблемою, яка постає перед нами щоразу, коли ми вдумливо читаємо молитву Господню: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні», – просимо ми Христа. Коли ми читаємо цю молитву, перед кожним постає свій образ насущного хліба, але мабуть для більшості з нас він пов’язаний з харчуванням, одягом, із нашим матеріальним забезпеченням. Може, дуже рідко ми спроможемося замислитися над тим, що хліб наш насущний, хліб, якого ми потребуємо щодень, – це, передусім, Тіло Христове, споживаючи яке, ми стаємо з Ним одним тілом.

Сам Господь називав Себе «Хлібом життя». І справді, ті люди, які сьогодні живуть духовним досвідом Православної Церкви, знають, що серцевиною наших богослужінь і всього нашого духовного життя є Пресвята Євхаристія – той момент, коли Господь Бог посилає Свою благодать, і освячує хліб і вино, які перетворюються в Найчесніше Тіло і Найсвятішу Кров Господа нашого Ісуса Христа. Ті люди, які хочуть не тільки пізнати Бога, але і з’єднатися з Ним, стати з Ним одним цілим, приходять сьогодні до храмів Божих і причащаються.

Основною поживою для життя людини є хліб. Однак людина – це не лише тіло, але й дух. Тому прещедрий Бог подбав також про поживу – хліб для душі людини, а ним є Пресвята Євхаристія. І саме євангельська подія чудесного примноження п’ятьох хлібів і насичення тисяч людей символізує і передрікає найбільше чудо Христове – встановлення хліба духовного, тобто Пресвятої Євхаристії.

Євхаристійний Хліб – це не звичайний природний хліб. Тут лише під виглядом хліба, під якими тайно, але правдиво, реально і сущно, з тілом і кров’ю є Христос Бог.

Дивним стає те явище, що люди побиваються, витрачають незлічимі суми грошей, коли йдеться про лікування їхнього тіла. Йдеться про лікування їхньої безсмертної душі, а потрібно спасати те, що в людині є найцінніше. Дивним і незрозумілим є явище, що людина в своєму душевному голоді не хоче прийняти Хліба життя вічного, Пресвятого Тіла і Крови Христа.

Сьогоднішнє суспільство як ніколи прагне миру. А ці всі прагнення людського серця знаходять своє повне заспокоєння лише у Пресвятій Євхаристії. Бо Євхаристія – це передсмак неба, напуття в дорогу до вічності, лік безсмертності, зерно воскресіння. Тому і говорить Господь Ісус Христос: «Хто їстиме цей Хліб, житиме повіки». Бо там, де люди живуть у тісному зв’язку з Христом, не може запустити свого коріння безвірство.

Які щасливі ми, адже маємо змогу, за допомогою Пресвятої Євхаристії єднатися з Богом; бо тоді ніхто, ніщо і ніколи не зможе нас знищити. Тоді не страшні нам будуть сили пекла й антихриста, які діють в сьогоднішньому світі. Як велика сила – споживати Тіло Того, хто Своєю смертю нашу смерть подолав. Якщо часто споживатимемо Тіло і Кров Христову, зможемо сміло зі святим апостолом Павлом закликати: «Живу вже не я, а живе Христос у мені… Який полюбив мене і видав Себе за мене» (Гал. 2: 20).

Церковні канони пишуть, що від Церкви відлучається та людина, яка протягом трьох тижнів не приступала до святого Причастя. Сьогодні, звісно, цей закон не можна виконати повною мірою. Але для нас він все ж лишається ідеалом того, як ми повинні поводитись. Ми повинні завжди бути готовими до зустрічі з Богом, готуватися молитвою, постом, милостинею, і, взагалі, милосердям і любов’ю до ближніх. Це все для того, щоб хоча б якоюсь мірою бути гідними того, щоб Господь з’єднається з нами в святих Таїнствах.

В сьогоднішній недільний день нехай Бог благословить кожного з нас; хай подає нам задаток тих хлібів, які Він примножив. То ж у щирій молитві завжди звертаймося до Нього: «Господи, даючи нам хліб насущний, нагодуй нас їжею нетлінною. Дай нам повсякчас і на будь-якому місці мати відчуття страху Твого, і щоб усе, що б ми не робили, було, на славу Твою».

Користуючись різними дарами Божими, необхідно кожний день дякувати Богові за Його щедрість і бути щедрим до людей. У міру наших плодів любові й добрих справ і земля наповнюється плодами. Господь нічого не вимагає від нас за всі Свої дари, але для нашого спасіння ми повинні повсякчас виявляти свою любов до Господа і до нашого ближнього. Цим і виконаємо головну заповідь Христа – полюби Бога і полюби людину.

Амінь!

Джерело

ХРАМИ ОБИТЕЛІ