ПАМ'ЯТЬ АПОСТОЛА ЯКОВА, БРАТА ГОСПОДНЬОГО ЗА ПЛОТТЮ

Життя Святих
Четвер, 27 жовтня 2016, 09:58

Jakobus5 листопада Православна Церква вшановує пам'ять апостола Якова, брата Господнього за плоттю (бл. 63).

До імені цього святого часто додають – «брат Господній за плоттю», але не всі богослови згідні з таким додатком, бо, як вони вважають, тоді в декого можуть закрастися сумніви щодо постійного дівицтва Богородиці. Насправді ж ані канонічні, ані навіть апокрифичні Євангелія не згадують жодної дитини Марії, окрім Ісуса. Тож можна припустити, як це зробив святитель Димитрій Ростовський у «Житіях святих», що крім Якова Алфеєвого і Якова Зеведеєвого, згадуваних у Новому Заповіті, був Яків Йосифів, син Йосифа-обручника, тобто зведений брат Ісусів. Але, гадають інші, це могло бути лише друге ім’я когось із тих же новозаповітних осіб. І взагалі, слово «брат» у мові давніх євреїв, так як і в сучасній українській, вживалося і щодо зведених, і двоюрідних, і троюрідних, і просто земляків, і всіх одновірців.

Історики ж Церкви згадують Якова – брата Господнього – як першого єпископа Єрусалимського. «Петро та Йоан, – пише Євсевій Кесарійський, – не стали змагатись у славі, а Єрусалимським єпископом обрали Якова Праведного». Священномученик Дорофей пише: «Яків – брат Господній, перший єпископ Єрусалимський, самим Господом поставлений, деревом білильним голову йому проломили, і помер». Білильне дерево – то праник, прач, дерев’яне знаряддя для вибивання білизни під час прання. Отже, Яків, як і більшість апостолів (і з числа дванадцяти найближчих учнів Ісусових, і з числа сімдесяти, до яких належав цей святець), загинув мученицькою смертю, найвірогідніше в 65-66 роках. До смерті Якова Праведного єресей у Християнстві не було, і Церква йменувалася «Дівою чистою».

Для всіх наступних поколінь зберігся безцінний документ раннього Християнства – Літургія апостола Якова. Нині вона правиться лише в деяких храмах раз на рік, 5 листопада, зокрема, в Єрусалимі та на острові Закинф, пов’язаному зі страждальним шляхом цього угодника. Але до IX ст. вона була звичайною і в Палестині, і на Кіпрі, і в Італії, і на Синаї, і в Єгипті. Зрозуміло, що за довгі століття чин Літургії першої християнської громади зазнав численних змін і нині вона відправляється в скорочених варіантах – Літургії Йоана Золотоустого та Василія Великого. Але все-таки до нас дійшли її важливі деталі. Наприклад, окрім Апостола і Євангелія, під час неї читаються Пророки (старозавітні писання). Причастя здійснюється теж по-особливому. Спочатку миряни підходять до однієї чаші і священик, промовляючи: «Тіло Христове», дає кожному в уста хліб. Потім підходять до другої чаші й причащаються вином: священик зі словами «Кров Христова, чаша життя» дає кожному відпити з чаші. «Православно це і доречно», як мовиться в чинопослідуванні цієї Літургії. До слова, у XX ст. Російська Православна Церква Закордонна відновила цю відправу не тільки 5 листопада і не тільки в Єрусалимі.

На жаль, українською мовою Літургія апостола Якова не правиться. Але можемо й повинні просити цього богоугодника: Святий апостоле Якове, брате Господній, моли Бога за нас!

Джерело

ХРАМИ ОБИТЕЛІ